царський — [ца/рс кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
царський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
воцарятися — я/юся, я/єшся, недок., воцари/тися, рю/ся, ри/шся, док., заст. Вступати на царський престол; починати царювати … Український тлумачний словник
кормлінник — а, ч. У Росії 14 16 ст. – царський намісник, який виконував судово адміністративні функції і не одержував за свою службу жалування з державної скарбниці, а натомість мав право стягувати з люду додаткову данину на своє утримання … Український тлумачний словник
ліберія — ї, ж., заст. 1) Царський одяг. 2) Те саме, що ліврея … Український тлумачний словник
номарх — а, ч. Правитель нома – царський намісник у Стародавньому Єгипті … Український тлумачний словник
орнат — а, ч. У середньовічному східно християнському мистецтві – урочистий царський одяг головного персонажа релігійної сцени … Український тлумачний словник
посошний — а, е, іст. Якого нараховували на кожну соху (одиницю оподаткування) (про податок, повинність тощо). •• Посо/шне оподаткува/ння те саме, що посо/шне. Посо/шні лю/ди у Російській державі 16 17 ст. – феодально залежні селяни, яких царський уряд… … Український тлумачний словник
самодержавство — а, с. Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи – самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм. || Необмежена влада самодержця. || Царський уряд … Український тлумачний словник
